Лекція «Неофіційне мистецтво радянської доби»

Найпомітнішими центрами українського неофіційного мистецтва другої половини ХХ столітті були Київ, Одеса, Львів, Ужгород, Харків. Поліцентризм – рівноправне співіснування кількох цікавих осередків з власною традицією – загалом характеризував специфіку художнього життя в Україні другої половини 20 століття.

Не маючи змоги відкрито проводити виставки, художники мусили замикатися в обмеженому колі творчого спілкування і працювати в більш-менш ідеологічно придатній манері: замовлення, ілюстрації, живопис для громадських будівель, плакати, пропагандистський живопис… Лише у другій половині 1980-х років, після перебудови, практика андеграундних художників стала видимою і знайшла широкого глядача.

Про особливості неофіційного мистецтва, специфіку різних осередків та найцікавіших художників розповість завідувачка відділу мистецтва ХХ-ХХІ століття NAMU Oksana Barshynova.