В семи кілометрах від столичного Хрещатика, навколо історичного урочища, на території дев’яти гектарів відтворено тематичний дендропарк, або ж мовою офіційних документів – «куточок української природи, архітектури та побуту «Мамаєва Слобода».

Понад 300 років тому ці землі належали Михайлівському Золотоверхому монастирю. Серед діброви над витоком Либіді, приблизно в тому ж місці, де зараз розкинулася «Мамаєва Слобода», стояла монастирська пасіка з хутором та ставом.

В центрі архітектурного ансамблю, що нараховує 98 об’єктів, розташувалася дерев’яна козацька церква Покрови Пресвятої Богородиці – з трьома куполами та дзвіницею, подібна до тієї, що стояла на Запорізькій Січі за часів Богдана-Зиновія Хмельницького.

Всі об’єкти «Мамаєвої Слободи» створювалися з метою їх використання у відтворенні живої історії, тобто вони максимально наближені до свого функціонального призначення, а саме – популяризації та відродження самобутніх народних традицій, звичаїв, обрядів, забутих трудових навичок та ремесел.