Головні приміщення закладу розташовані у будинку друкарні Києво-Печерської Лаври, яка заснована у 1615 році. Фундатор друкарні — архімандрит Єлисей Плетенецький. У внутрішньому дворику друкарні збережена майстерня-словолитня, теж музейне приміщення.

Первісна друкарня була дерев’яною та одноповерховою. Її вигляд збережений на гравюрі від 1638 р. У 1701 р. дерев’яну будівлю замінили на кам’яну. Пожежа 1718 року пошкодила її. Друкарню відремонтували, а згодом надбудували другий поверх. Ухил земельної ділянки на схід та загроза руйнації спонукали зміцнити будівлю аркоподібними контрфорсами — аркбутанами, відомими по соборам доби готики. Будинок музею (корпус № 9) — пам’ятка архітектури 18 ст. — в досить стриманих формах провінційного бароко

У травні 2000 р. завершили ремонтно-реставраційні роботи вперше після 1975 року. Загальна експозиційна площа музею тепер — 930 м². А двох виставкових сягає 300 м².

Колекція музею сформована на базі книжкового відділу Києво-Печерського історико-культурного заповідника і значно доповнена внаслідок пошукової роботи у книгосховищах Москви, Санкт-Петербурга, Києва, експедицій по Україні, подарунків відомих вчених-книгознавців (зокрема, Григорія Коляди — понад 700 одиниць), колекціонерів, видавництв, художників (оригінали книжкової і станкової графіки), а також закупок за державні та музейні кошти.

У музеї зібрані близько 56 тисяч експонатів, що висвітлюють історію вітчизняної книги і книжкової справи від часів Київської Русі і до наших днів: копії (факсиміле) рукописних книг XI—XV ст., копії перших друкованих кириличних книг, оригінали стародруків XVI—XVIII ст., раритети друкованої україніки XIX—XX ст., дерев’яні й мідні кліше граверів XVII—XVIII ст., окремі друкарські верстати XVIII—XIX ст., оригінали книжкової графіки XX ст. тощо.

Експонуються стародруки відомих церковних і культурно-освітніх діячів XVII—XIX ст., таких як Петро Могила, Інокентій Гізель, Іоаникій Галятовський, Йосип Тризна, Лазар Баранович, Туптало (Дмитро Ростовський), Євгеній (Болховитинов).

Висвітлено визначну роль Києво-Печерської, Львівської, Острозької, Унівської, Чернігівської друкарень в історії друкарства України, в справі піднесення духовного, культурного і освітнього рівня народу, його національної самосвідомості.