Лекція Віти Сусак «Бойчукізм після бойчукізму»

Подивитися на бойчукізм в широкому контексті, порівняти з іншими спробами творення національних стилів – Закопянським в Польщі, Абрамцевським гуртком в Росії, єврейською Культур-лігою, з мексиканською монументальною школою. Куди віднести ранній бойчукізм – до модерну, модернізму, чи авангарду? Історія архіву Ярослави Музики та дослідження Олени Ріпко і її виставка бойчукістів у Львівська Національна Галерея Мистецтв ім. Бориса Возницького у 1990 року.

Мистецтвознавиця, авторка монографії «УКРАЇНСЬКІ МИСТЦІ ПАРИЖА. 1900-1939» Vita Susak на лекції «Бойчукізм після Бойчукізму» розповість про збереження і відкриття творів М. Бойчука у Львові.

Жінки відігравали важливу роль в його біографії як за життя (Софія Сегно, Софія Наліпінська), так і після загибелі (Ярослава Музика, Олена Ріпко та ін.). Вони підтримували, зберігали, досліджували і відкривали світові явище бойчукізму.
Як писав Гоголь «з цією історією сталася історія». Драматична доля Бойчука і його спадщини зпровокувала багато наступних «історій»…

Питання стилістичної приналежності бойчукізму в контексті світового мистецтва першої третини ХХ ст., дискусії з цього приводу також стануть предметом обговорення.