В Україні метал завжди обробляли зі смаком. На всьому позначилися давні традиції металообробки, які залишили у спадок майстри різних часів – трипільці, скіфи, сармати, русичі. На лекції розглянемо основні способи гарячої і холодної обробки металів, їхні інструменти і технології
Зустріч присвячена аналізу основних шляхів розвитку сучасного українського мистецтва та спогадам про мистецьке життя та середовище 90х років
Наближається день Святого Миколая, а з ним – традиційні новорічні свята в Національному художньому музеї України. Сценарій кожного свята унікальний. Свято у музеї - це цікава програма для дітей та їхніх батьків
Лекція про українське малярство кінця 19 – початку 20 століття – його причетності до європейських художніх процесів та успадкування естетичних підвалин стилістики модерну
Щомісячна подорож простором музею з Мариною Скирдою. Спілкування, споглядання мистецтва, багато розмов
Видання присвячене серії, яку фотограф зняв у 1994-1995 роках у Луганську під час заміни паспортів СРСР на українські. Чекменьов зафіксував життя цілого соціального прошарку, відобразивши їх рівень життя у середині 90-х
Народжений у Франції імпресіонізм, в основу якого було покладено суб'єктивне поняття враження, з часом набув світового значення. В кожній країні, залежно від її культурного рівня, мистецтво знаходило шлях до імпресіонізму самостійно і неодночасно. На лекції мова піде про те, як перевтілився і розвивався імпресіонізм в Україні
Друга частина лекції присвячена розмові про найбільш революційний елемент тріади Вітрувія – користь, або функцію. Лекцію читає заступник генерального директора з науково-просвітницької роботи Марина Скирда
Наприкінці 19 століття Київ постав сформованим мистецьким осередком з неповторним обличчям, насиченим виставковим життям і блискучими перспективами зростання. Значну роль у художньому розвитку Києва відіграла діяльність М.І.Мурашка та заснованої ним Київської рисувальної школи
У першій частині лекції увага зосереджуватиметься на одному з елементів тріади Вітрувія – міцності, точніше, конструкції, яка забезпечує довговічність споруди. Ви побачите дива опанування людиною сили земного тяжіння, увічнені в архітектурі
Масштабна єкспозиція робіт художників постперебудовного покоління - це частина колекції Градобанку. Вона буде вперше представлена публіці. На виставці буде експоновано близько 70 творів
Найбільші здобутки українського мистецтва 19 – 20 століття пов'язані із жанром пейзажу. Серед видатних митців-пейзажистів вирізняються: В.Орловський, С.Васильківський, П.Левченко, С.Світославський, К.Костанді та А.Маневич. Лекцію читає заступник генерального директора з наукової роботи Леся Толстова
Лекція присвячена засобам й особливостям скульптури, завдяки яким людство не припиняє творити і захоплюватись нею впродовж десятків тисяч років. Лекцію читає вчений секретар Юлія Зиновіїва
У цю суботу Марина Скирда, заступник генерального директора з науково-просвітницької роботи, розповість про колір у живописі. На лекції йтиметься про різне бачення світу і різноманітні колористичні системи
Новий лекторій «Мистецтво 19 століття». Цей лекторій зацікавить прихильників класики і тих, хто прагне більше дізнатися про українське академічне мистецтво і його трансформації.
Каталог «СПЕЦФОНД 1937 — 1939 з колекції НХМУ», упорядником якого є Юлія Литвинець, став результатом тривалого дослідження т.з. «забороненого мистецтва», твори якого демонструвалися під час виставок «Спецфонд» та «Спецфонд.Графіка»
До видання (734 сторінки) увійшли знакові твори найвидатніших українських мисткинь й мистців в Україні й поза її межами, майже всіх українських авангардистів/модерністів/пейзажистів/академістів/примітивістів, а також інші різножанрові твори
Роботу представлять сама художниця, співробітники НХМУ — генеральний директор Юлія Литвинець і завідувачка науково-дослідним відділом мистецтва ХХ — початку XXI століть Оксана Баршинова, а також директор і куратор Щербенко Арт Центру Марина Щербенко
У викладенні сюжету своєрідною «мовою зображення» виникає художній образ і смисл кожного конкретного мистецького твору. Один і той самий традиційний сюжет в живописі може набути різних форм у лініях і кольорі, відкритися новими смислами, про що буде говоритися на лекції Марини Скирди
Козак Мамай або Козак-бандурист - чи не найупізнаваніший образ в контексті традиційного розуміння української культури. Про Козака Мамая як образ, що сьогодні постійно інтерперетується та переосмислюється, буде йтися у лекції Юлії Зиновіївої