Зустріч із художником Павлом Маковим

Розмову буде присвячено авторським книжкам та іграм, що становлять важливу частину художньої практики Павла Макова ще з початку 1990-х років. Серед них «Авторські книжки та щоденники», «Тижневик», «Хроніки Утопії», «Донроза», «До По», а також такі ігри, як «Повертатись пізно», «Прогулянка чужим садом».

Говоритимуть про те, чим є формат artist’s book для Павла Макова, а також чим зумовлена необхідність такого послідовного звертання до цього медіуму.

З середини 1980-х років Павло Маков живе й працює в Харкові, місті, з яким пов’язані його мистецькі пошуки. Користуючись дуже давніми технологіями — офорт і малюнок, які історично відсилають до друкованих візуальних свідчень, енциклопедичних і картографічних відомостей про світ, Маков створює роботи на перетині містифікації та факту, документу й місцевої легенди.

Місце — головна тема всього творчого доробку художника, що умовно ділиться на роботи, які увійшли в книгу «Utopia. Хроніки 1992–2005», і ті, що були створені після (цикли «Сади» (2005 і дотепер) і «Обруси» (2005 і дотепер), серії «Paradiso Perduto» (2014), «Межа» (2013–2015) тощо). Через книжкову культуру можна побачити і близьких Макову авторів — теоретиків і письменників. Видання «Тижневика» він присвятив американському літературознавцю та філософу культури Гансу Ульриху Гумбрехту (Hans Ulrich Gumbrecht), автору концепції «культури присутності». Планував створити спільну книгу з Тарасом Прохаськом. Сьогодні значну увагу приділяє твору Італо Кальвіно (Italo Calvino) «Невидимі міста».