Виставка живопису Петра Кодьєва

Творчість українського художника Петра Кодьєва (1899 – 1968) багато в чому є нині відкриттям для широкого загалу. У 1920-х – 1950-х рр.. про доробок П. Кодьєва були лише поодинокі дописи фахівців у періодиці та стислі статті в енциклопедичних виданнях.

Сьогодні дослідження секції критики та мистецтвознавства КОНСХУ дозволили відтворити цілісне уявлення про життєвий і творчий шлях художника і представити його глядачу як митця, що спромігся реалізувати себе, перебуваючи у самому епіцентрі вкрай складних, суперечливих та мінливих подій Громадянської і Великої Вітчизняної воєн та непримиренної ідеологічної боротьби протягом усього 20-го століття.

Петро Кодьєв народився в м. Новогеоргієвську у родині робітника. У 1919 – 1920 рр. воював на полях Громадянської війни, потім брав участь у відбудові Донбасу. У 1931 – 1934 рр. працював директором Київського державного художнього технікуму. З 1934 по 1938 рр. перебував на посаді відповідального секретаря Оргкомітету Спілки. У 1938 р. організував справу реставрації творів образотворчого мистецтва на Україні і став першим директором Державної науково-дослідної реставраційної майстерні. У 1943 – 1945 рр. працював директором Картинних фондів художніх музеїв України, які були евакуйовані до Уфи, і успішно здійснив їх реевакуацію, подолавши дві тисячі кілометрів небезпечних воєнних шляхів. Після війни незмінно перебував у керівництві Спілки художників.

Стати художником Петро Кодьєв мріяв з дитинства – цьому сприяла поетична краса рідної природи. У 1919 р. йому пощастило сім місяців навчатися в Москві у 2-х державних художніх майстернях В. Кандинського. З 1929 по 1932 рр. навчався у Київському художньому інституті на живописному факультеті. Вчителі: А. М. Черкаський, В. Н. Пальмов. Твори П. Кодьєва є в музеях України та за кордоном.

На виставці представлено роботи 1940-х – 1960-х рр.. – пейзажі, натюрморти, портрети. Вони являють невмирущий реалістичний творчий метод і присвячені рідній Батьківщині.