Назва виставки – невипадкова. Вона містить кілька смислів, адже йдеться у цій серії робіт про найдорожче, і створили їх дві авторки – мати й донька.

Наталія Найда- Капуловська про виставку:
«Бувають такі злами, коли все пливе, руйнується, щезає ґрунт з-під ніг і нема, за що вхопитися… У такі часи в серці залишається тільки первинне, основне: теплий спогад, мама, рідний дім, двір, рідна земля, її дихання, перші слова… Любов, рідне, родове… Є буттєвість, насиченість життя та його одвічна мудрість. Старші люди мають це в собі: щось, що є вагомішим, ніж інтелектуалізм чи знання — вони сягають певної глибини існування, буття, несуть силу життя в собі.

Я йду до дому, до себе за цією силою. Сьогодні моя творчість звертається понад усе до дитинства, углиб, до того часу, коли я була малою, а моя малесенька тепер бабуся — великою. Світ до чогось іде, і в цьому рухові є чимало значущого, проте свої сили я черпаю здебільшого з мого коріння, з основ. Я міцно стою на своїй землі і маю надію, що й далі вдихатиму цю силу життя — у життя й роботи й відчуватиму, що це знаходить відгук та розуміння».

Вернісаж виставки відбудеться 8 вересня о 19.00.