Виставка Матвія Вайсберга «Ще не час писати зимові пейзажі?»

В експозиції представлено роботи різних років, об’єднані задумом. Апелюючи до критеріїв часу і простору, автор конструює власну образно-художню систему – парадигму споглядача і деміурга, де пошук незримих, але відчутних взаємозв’язків індивіда з навколишнім світом є найважливішим для майстра.

«Ми бачимо Всесвіт таким, тому що тільки в такому Всесвіті міг виникнути спостерігач, людина» – цей аргумент одного з принципів сучасної космології – антропного принципу – запропонованого Брендоном Картером, став центральною тезою в творчості Матвія Вайсберга й послугував основою для створення ряду живописних робіт, де зафіксовані художником види з вікон, є нічим іншим як результатом апперцепції спостерігача, що свідчить матеріально і духовно.

«Віконні» пейзажі Матвій Вайсберг почав писати досить давно, і як зазначає сам майстер для нього вікна – це свого роду портали – виходи в інший простір, в інші історії, крім усього іншого – це готові картини в рамах, які залишається тільки перенести на площину полотна. Вікно розділяє простір, і ця загадка хвилює художника донині …

МАТВІЙ ВАЙСБЕРГ
Народився у 1958 р. у Києві. Закінчив РХСШ ім. Т. Г. Шевченка (1977), Київський поліграфічний інститут, відділення книжкової графіки (1985). Член ВТСХ «БЖ-АРТ». Автор ілюстрацій до творів Шолом-Алейхема, Е. Багрицького, Г. Кановича, Х. Ортеґи-і-Ґассета («Етюди про Іспанію»), К. Г. Юнга («Спогади. Сновидіння. Роздуми»), С. К’єркегора («Страх і трепет»), Ф. Достоєвського («Біси»). З 1989 р. взяв участь у численних виставках в різних країнах світу. З 1990 р. провів близько30 персональних виставок в Україні та за кордоном. Твори зберігаються у Київському національному музеї російського мистецтва, Запорізькому обласному художньому музеї, Державному єврейському музеї ім. Віленського Гаона (Вільнюс), у приватних зібраннях в Україні та за кордоном.