Виставка Григорія Гавриленка «Vita Nova»

В наші дні художній спадок Григорія Гавриленка — своєрідний знак епохи, коли прогресивні майстри, що шукали творчої свободи, обирали шлях внутрішньої еміграції. Працюючи переважно «в стіл», не очікуючи підтримки в офіційному середовищі, Григорій Гавриленко, належав до когорти тих, хто торував свою путь на власний чин, вигадуючи унікальні формули образотворчості.

Важливим періодом в мистецькому житті майстра став 1965 рік — друком вийшов збірник творів Данте Аліг’єрі «Vita Nova. Нове життя». Над перекладом видання працювала група літераторів, серед яких був Микола Бажан. Ерудиція Григорія Гавриленка, його знання світової художньої культури, здатність до аналізу зацікавили поета, який запросив майстра проілюструвати збірку. Безумовно, ця робота стала символічною як для самого митця, так й для вітчизняної художньої культури, адже не тільки проявила інтенції ідей Григорія Гавриленка, але й представила нову естетику та нове життя українського мистецтва.

Гавриленко Григорій (1927–1984)
Народився у с. Холопкове (нині с. Перемога Сумської області). Навчався у КХСШ ім. Т. Г. Шевченка (1945–1949). Закінчив Київський державний художній інститут (1955). Педагог з фаху — І. Плещинський. З 1955 р. брав участь у республіканських і всесоюзних виставках. Член НСХУ (1960). Працював у галузях станкової та книжкової графіки. Твори зберігаються в Національному художньому музеї України, Національному музеї «Київська картинна галерея», Художньому музеї ім. Дж. Вурхіс Зіммерлі (Нью-Джерсі) та інших музейних і приватних зібраннях в Україні та за кордоном.