Виставка Дмитра Молдованова «Ім’я мого страху»

Робота над новою серією полотен розпочалась восени 2014 року, коли події змусили пригадати художні інтерпретації війни Гойї та Пікассо. Тоді й Дмитро Молдованов, рідною мовою наївного мистецтва, зосередився на особистих страхах.

Полотно за полотном, Молдованов оповідає про страхи, нейтралізуючи їх зображеннями двобоїв між звіриним та людським началами. Крім цього, живопис допомагає художнику працювати з особистими травмами – на очах глядача відбувається спроба позбутись їх. Тобто мистецтво починає діяти терапевтично.

«Я зображую свої страхи, і вони втрачають наді мною владу. У картинах я інколи навіть сміюся над ними»
Дмитро Молдованов

Тоді як глядач переймає на себе роль хіба що свідка, який спостерігає за кожною наступною картиною автора – своєрідним шляхом до зцілення.

Та чи здатен глядач так само побачити дуальність людської природи та відверто заявити, що кігті, численні рани на тілах та хижаки демонструють не що інше, як руйнівну енергію в боротьбі з людським руками самої ж людини?

Автор тексту: Катерина Носко