Жінки сплять. Вони бачать сни про те, як стали маленькими, слабкими, беззахисними. Вони бачать сни про те, що для їх можливостей існують межі, для їх магії – правила, для їх енергії – заборони.

Жінки сплять. Уві сні вони забули себе справжніх: всемогутній істот, чиє друге ім’я не слабкість, а антикрихкість, чий дарунок не сльози, а здатність витягти з хаосу красу і дати їй сили рости і множиться. Уві сні вони думають, що постійно в чомусь винні, весь час комусь щось винні.

Жінки сплять, але одного разу вони прокинуться і світ зміниться. Відкинувши балахони напівпрозорих привидів, жінки стануть самі собою – авторка, винахідниця, воїнкою, чарівницею. Жінки прокинутися і в їх крові почне пульсувати енергія сонця і зірок, землі і води. Такі різні і такі сильні. Такі різні і такі красиві.