Виставка Андрія Зелінського «Про все»

Використовуючи гіфку як інструмент, віддають належне ностальгії за 8-бітним зображенням, за дитинством цифрової епохи. Власне, гіфки Андрія Зелінського можна вважати класичними і навіть консервативними: миготливі сенси, змінюючись ритмічно, доповнюють один одного, народжуючи третій або четвертий сенс. Наприклад: Art Not Toy грає на наших ніжних нервах – то чи іграшка, чи то не іграшка, чи то іграшка – арт, то чи арт – це вам не іграшка.