Виставка Олексія Аполлонова «Enfant Terrible»

У межах білатерального українсько-австрійського року культури відбудеться багато подій з метою пов’язати минуле, сьогодення та майбутнє України і Австрії, адже сучасне мистецтво обох країн представляє багатий творчий та інноваційний потенціал митців, чиї роботи допомагають відкривати нове і водночас дати «другий шанс» традиційним ідеям.

Портрет Інфанти Маргарити з Музею Ханенків вже став частиною київського культурного міфу. Маленька іспанська принцеса, написана Веласкесом чи кимось із його учнів, пов’язує нас з однією з найвишуканіших картин в історії європейського живопису – Меніни (Музей Прадо, Мадрид).

Завдяки тісним родинним та політичним зв’язкам між габсбурськими династіями Відня і Мадрида, у картинній галереї Музею історії мистецтв у Відні зберігаються три з найбільш відомих портретів Інфанти Маргарити, написаних Веласкесом.

Ці видатні роботи залишаються у центрі уваги не лише туристів: іконографія Інфанти (київської та інших версій) стала темою для кількох живописних і графічних серій Олексія Аполлонова (1962 р.н., Київ, Україна), виконаних ним в різні періоди творчої кар’єри.

Кожного разу «Інфанта» для Аполлонова – це свого роду знак, який він інтерпретує в певному формальному ключі, звіряючи з класикою актуальні для нього на той момент пластичні пошуки. У 1996 році це був потік ліричної абстракції, який автор намагався організувати в межах класичного обрису-силуету тендітної дівчинки.

Якщо усі попередні «Інфанти» Аполлонова так чи інакше апелювали до відомих нам парадних портретів з їхньою урочистістю та серйозністю, то нинішня за своєю пластикою все більше наближується до «enfant terrible».

Блискучий рисувальник та колорист Олексій Аполлонов і сам постає як «enfant terrible» професійного цеху, який відкидає закони жанру і канони зображення фігур. В його новій серії залишаються в першу чергу рух і концентрована експресія – усе те, що так несподівано резонує сучасне життя країни.

У реальності, яка так насичує інформаційний світ «трешовими» новинами та подіями, брутально втручається в життя і особистий простір, вже й горезвісна нестерпна поведінка «анфан терібль» виглядає не надто жахливо.

У час, коли людству всюди загрожують конфлікти, страх і невпевненість, художник Олексій Аполлонов оптимістично розмовляє з глядачем універсальною мовою мистецтва. А його «enfant terrible» у парадоксальний спосіб перетворюється на зразок невпинного творчого пошуку, приклад майстерності і художнього смаку.

Куратор та кураторка: Тетяна Калита, Святослав Яринич