Виставка Бориса Рапопорта та Олександра Бабака «Канів»

Мета проекту – показати трансформацію образу міста Канів у полотнах художників різних поколінь, які оспівують красу його краєвидів зі схожою пристрастю; дослідити тему пейзажу як мистецького явища крізь творчість двох митців, які є класиками у своєму часі.

Канів – це місце творчості. Недарма й Академія мистецтв має базу для літніх студентських практик саме тут – поряд із Чернечою горою, поряд із Шевченком. Започаткував ці мистецькі практики ще в 30-х роках минулого століття Федір Кричевський – перший ректор художнього інституту.

Художники працювали тут у різні часи. Борис Рапопорт був у Каневі в 40–60-х роках – проект містить переважно його студентські канівські роботи. Олександр Бабак перебував на канівській практиці у 1979 році. Крім робіт, створених тут упродовж останніх чотирьох років, представлена одна студентська канівська робота Бабака – пейзаж «Рілля». Він постає єднальним смисловим елементом проекту і є чи не єдиним полотном, що залишилося в автора зі студентських часів.

Якщо спробувати знайти одне слово, яке схарактеризувало б основну ідею творчості О. Бабака, ним було б «вивчення». Вивчення – художнє дослідження об’єкта – це досвід, який дає знання, а знання дають змогу бачити. Тому що, щоб бачити, треба знати. Особливо цей принцип – вивчення – є цінним, якщо предмет, проблему розглядати з позиції не одного, а кількох авторів.

Різні бачення, думки, розуміння дають найбільш повну характеристику цього об’єкта, його бачиш ніби з різних боків, ніби обходиш його по колу. У контексті такого розуміння засад творчості Бабака неабияке значення має саме це поєднання авторів. Адже вони належать до різних поколінь художників. Це дає можливість не тільки дослідити «об’єкт» (краєвиди Канева) тут і зараз, а й побачити тенденції в мистецтві, їхні зміни протягом цілого покоління.

Також на основі аналізу студентських робіт та розуміння подальшої творчості цих двох авторів можна простежити відмінності у викладанні фахових дисциплін і сприйнятті реальності.