Виставка Йоханан Петровський-Штерн «Я ні про що не шкодую»

«Я ні про що не шкодував, коли вирішив використати мову політичного плакату, щоб розповісти про кохання. Над цією темою тисячоліттями працювали великі майстри. Їх захоплювала соматика, збуджувала краса оголеного тіла, надихала еротичність закоханих. Я ж міркую про кохання як про несподіваний дотик, нездійснену мрію, еротичну фантазію, ба більше – про кохання як про не-зустріч, не-порозуміння, як про життєву драму. Проте у який спосіб можна розбудувати конфлікт, котрий виникає з самої суті еротичних стосунків? Як, несподівано для мене самого, зауважив один блискучий київський арт критик – я беру живописні принципи ідеологічно-плакатного зображення, що протилежні окремішній людській істоті – аби замислитись над істотно інтимними ситуаціями, які протилежні плакату. То ж конфлікт переноситься із задуму до структури. Я шукаю художню мову, що підважує тему, і тему, що є викликом художній мові. У цьому є певний ризик, але я завжди ризикував – і тоді, коли покинув літературознавчі розробки заради кар’єри історика, і тоді, коли полишив світське життя динамічного релігійного пошуку заради життя правовірного іудея, і тоді, коли сказав собі, що не можу існувати без пензлика та полотна. Ненаписані книжки почекають. Треба ж нарешті порозумітися з тим, що воно є насправді: оте кохання. Так народилася серія «Червоний диван», яка налічує понад п’ятдесят епізодів. Десять з них сьогодні–перед Вами. Сподіваюсь, не пошкодуєте» ï»¿